Коли хтось друкує один гнівний відгук про мікроплатежі в FIFA 20, в той же момент приблизно сотня гравців купує паки Ultimate Team. Намагатися занижувати оцінку грі за таких обставин — все одно, що кидати гнилі помідори об стіну. Тим паче, цього року в EA вирішили хоча б якось освіжити чергову частину свого найприбутковішого творіння. Мова про Volta… На режимі акцентували стільки уваги, що, здавалося, ним розробники просто прикривалися. Втім, на практиці їм вдалося створити цілком самодостатній режим. Тому спочатку про нього, а вже потім обговоримо герезвісний Ultimate Team.

Висока напруга

Для тих, хто ще пам’ятає про FIFA Street, режим Volta не став якоюсь космічною несподіванкою. Здивувати могло лише те, що він з повноцінної гри перетворився на придаток. Хоча нарікати на щось не варто, остання частина FIFA Street була прийнята спільнотою доволі тепло, а тепер її “віддають задарма”. Також Volta отримала таку собі “сюжетну кампанію”.

Якщо говорити про історію, то можна сказати, що вона на 80% складається з “єєє, бооой, ми граємо в футболь”, 18% — не зовсім зрозумілої драми в стилі дешевих серіалів, де ніхто нікого не слухає, 2% — доречної драми, яка хоча би якось розкриває головного персонажа. Ймовірно, цього достатньо, щоби задовільнити фанатів вуличного футболу. Семигодинний сюжетний відрізок кар’єри націлений показати, чим взагалі можна займатися в Volta. І суттєвих зрушень в цьому плані, порівняно з тією ж FIFA Street, просто немає: класичні вуличні матчі 3х3, 4х4, 5х5 (з воротарями чи без) та футзал. В принципі, цього достатньо, враховуючи, що нічого подібного EA не робила уже більш ніж пів десятка років. Єдине, що здивувало під час проходження кар’єри — необхідність виграти всі матчі. Моєму здивуванню не було меж, коли на 5 з 6 ігор я програв і був змушений починати все спочатку. Навіть NBA 2K на фоні цього сприймається тепліше, бо зазвичай там є варіанти катсцен як для програних, так і виграних матчів/серій. У Volta ти повинен тільки перемагати! Раз схибив — починай серію матчів заново.

У плані ґеймплею тут усе кошерно. Тобто складно уявити, що могло піти не так, особливо зважаючи на собаку, яку EA з’їла при розробці FIFA Street. Втім, без менеджменту команди не обійшлося. Обрати стак на матч ви можете самотужки. Щоб отримати хороших гравців — О ДИВО — треба буде поґрайндити. Одного з гравців переможеної команди після матчу можна переманити до себе. Ця система дуже схожа на звичну систему з вибором карток. От тільки тут все відкрито і обирати можна потрібного футболіста самому. Не завжди показники представлених гравців будуть вищими за ваші, тому частенько доводилося пропускати пропозицію вибору.

Усі фінти ваш основний аватар не зможе виконати відразу. Для цього у нього буде дерево вмінь, над яким також доведеться попотіти. Та навіть на доволі скромному рівні прокачки показати клас не лише можна, а й потрібно. Особливо це стосується невеличких майданчиків в режимі 3х3, де простору для елементарного пасу немає, а от закинути супернику м’яча за шиворіт можна. Бажаєте віддати пас головою, коли м’яч лежить на землі? Як забажаєте, вас ніхто не буде обмежувати.

Та не лякайтеся! У Volta можна грати і футбол, яким він є. Звісно, з фінтами простіше, але коли ви запустите класичний футзальний тип гри, то зрозумієте, що оті показові витрибеньки не є запорукою успіху. При цьому височезний ритм матчу фактично не втрачається. Це те, чим великий футбол не завжди може потішити своїх фанатів: один пас і напружена ситуація біля власних воріт може перетворитися на гольову атаку.

Куй паки, поки гарячі

Гадаю, що акцентувати увагу на європейських кубках та режимі тренера просто немає сенсу. Це все ті ж допоміжні десерти, які кожен гравець куштує лише за бажання покерувати улюбленою командою. Реальна мелодрама починається, коли заходиш у FUT. Оскільки мікротранзакції звідти уже майже нереально витягнути (як і з більшості подібних щорічних спортивних атракціонів), варто оцінити хоча б те, наскільки великий дискомфорт виникає у людини, яка бажає досягти успіху без вливання коштів.

Найболючіший період — звісно, початковий. Зі стаком бронзових гравців ви нічогісінько не зможете показати у грі, тому пертися в онлайн просто немає сенсу. Для того, щоби нафармити трохи монет на паки або гравців офлайн, варто грати з командами інших користувачів в режимі Squad Battles. Якщо перемагати там ботів систематично, то можна доволі швидко нафармити бодай на один золотий пак. Окрім цього, гра дає змогу отримати експу, монети, трохи паків та деяких гравців за виконання завдань початківця та підняття сезонного рівня (щось типу безкоштовного батл пасу). Якщо назбиралося багато “непотребу”, тоді можна переробити його на пак вищого рівня. Потрібно уточнити, що картки отримані з паків за виконання завдань неможливо продавати. Тому якщо вам гіпотитично випаде Роналду, який вартий цілої хорошої команди, тоді доведеться його використати.

Очевидно, що, відкриваючи паки, можна відчути себе як невдахою, так і найщасливішою людиною у всесвіті. Незалежно від вашого талану, декілька 90+ гравців ви все ж отримаєте. Не подобається синергія футболістів чи показники окремих спортсменів? Вмикаєте свого внутрішнього менеджера і докуповуєте потрібні картки на ринку. Якщо робити все послідовно, то за 12-15 годин (це в 1,5 рази менше часу, ніж NBA 2K20) ви отримаєте непогану 80+ команду, в якій буде щонайменше декілька гравців найвищого ешелону. З таким стаком уже можна підкорювати матчмейкінг. Втім, на стабільні серії перемог не розраховуйте. Ну, і пам’ятайте про кастомізацію святкувань голів, оформлення трибун і решту того, що ніяк не вплине на хід матчу, але є у грі… Можливо, для когось це важливо.

Ґеймплейно прогрес відчутно у декількох аспектах. Спамити фінтами не вдасться, адже після кожного трюку втримати контроль над м’ячем навіть після 2 трюків поспіль доволі складно. А пройти противника, наприклад, звичайним ривком вперед все ще можливо, але зробити таке дещо складніше, ніж у FIFA 19. Це доволі добре було помітно на прикладі одного з матчів, зіграних онлайн. Один з моїх супротивників весь час намагався якомога швидше вибити  м’яч вперед, щоб його скіловий нападник за рахунок високих показників обганяв моїх захисників, виходячи сам на сам з воротарем. Такий трюк вдавався дуже рідко, що не могло мене не тішити, оскільки на тому етапі я не мав навіть задовільного набору гравців. Хоча лукавити не буду, тоді я перміг лише завдяки червоній картці суперника.

Що ж, FIFA 20 показує кращий результат за свою попередницю хоча би завдяки режиму Volta. Вуличний футбол — це справді приємний бонус для фанатів активної гри та… хороший спосіб повикаблучуватися. У цьому плані серія хоча би якось змогла відійти від усталеної схеми щорічних продажів. А от у всьому іншому зміни, за класикою жанру, мінімальні. Зібрати хорошу команду з допомогою монет, отриманих за виконання завдань та нагород, можливо, але підкорювати кіберспортивний світ з нею вам буде не під силу (очевидно). Тут ваша майстерність рано чи пізно впреться в можливості команди.

Якщо вас не лякає можливість натрапити на рівного за скілом противника, який переможе лише за рахунок кращого стаку гравців, тоді вам нічого цуратися FIFA 20. Тим паче, ця серія — ультимативна забава для гостей. Обмежень, принаймні в швидких матчах, немає — вибирай будь-яку команду. Ну, а те, що Konami купила права на Ювентус для PES, майже ніяк не відобразилося на загальних враженнях від гри.